Григір Тютюнник біографія

Григір Тютюнник належить до покоління шістдесятників.

Роки життя – 1931-1980

Григір Тютюнник відомий в українській літературі як майстер психологічної новели.

Григір  Тютюнник народився 5 грудня 1931р. в с. Шилівка на Полтавщині в селянській родині. Тяжкі умови дитинства відіграли згодом істотну роль і у виборі тем та сюжетів, і у формуванні світосприймання майбутнього письменника з його драматичністю як основною домінантою: 

- рання втрата батька;

- життя вдалині від матері;

- завдані війною моральні й матеріальні втрати.

У 1937р. батька заарештували (за антирадянську агітацію) і відправили на заслання, з якого він не повернувся. Виховував малого Григора після арешту тата – дьдько (батьків брат).

"                   Григір Тютюнник та його брат Григорій Михайлович Тютюнник"

Після війни вступив у Зіньківське ремісниче училище, щоб мати якусь одежину і 700 грамів хліба на день. Учився виключно російською мовою.

1961 року в журналі «Крестьянка» побачило світ перше оповідання Тю­тюнника “В сумерки”, написане російською мовою. Автор невдовзі переклав свій твір на українську й відтоді писав лише рідною мовою.

                                                       Журнал " Крестиянка"

Після завершення навчання в університеті Тютюнник виїхав на Донбас, учителював у вечірній школі. 

1963 року письменник перебрався до Києва, працював у редакції газети «Літературна Україна», в сценарній майстерні Київської кіностудії їм. О. Довженка, у видавництвах «Радянській! письмен­ник», «Молодь», «Дніпро», «Веселка»

1966 року вийшла перша книжка прози Тютюнника «Зав’язь». 

Пізні­ше побачили світ збірники новел:

-  «Батьківські пороги» (1972),

-  «Крайнебо» (1975),

-  «Коріння» (1978), 

- книжки для дітей «Ласочка» (1970),

-  «Степова каз­ка» (1973), 

- повісті «Климко» (1976);

-  «Вогник далеко в степу» (1978).

У 1980р. присуджено літературну премію ім. Лесі Українки за твори  «Климко» і «Вогник далеко в степу»

" Літературна премія імені Лесі Українки"

Помер Григір Тютюнник 6 березня 1980 року, покінчивши життя само­губством. За свою творчість письменник 1989 року був посмертно відзначе­ний Державною премією ім. Т. Г. Шевченка.

"Могила Григіра Тютбнника"