Цікаві факти про Григіра Тютюнника

У 1951–1955 роках Григір служив радистом на Тихоокеанському флоті. Після демобілізації він працював токарем в залізничному депо на Луганщині.

 "А далі щасливі п’ять років навчання в університеті на філологічному факультеті − те, що я й любив", − писав письменник.

Григір Тютюнник " Лубни" 1947 рік

• Протягом 1957−1962 майбутній письменник навчався в Харківському університеті на філологічному факультеті.

• Журнал "Дружба народов" відзначив оповідання Григора Тютюнника як найкращі у своїх публікаціях 1967 року.

• Перша його книжка "Зав'язь" вийшла 1966 року. Вона була однією з тих книжок, які засвідчили новий злет української прози і зробили популярним ім'я Тютюнника.

• Григір Тютюнник цікавився кінематографом. Він працював у сценарній майстерні Київської кіностудії ім. О. Довженка. Там створив літературний сценарій за романом брата "Вир"

У Таллінні вийшла збірка його оповідань естонською мовою.

 У журналі "Сельская молодежь" 1979 року повідомлялося, що його нагороджено медаллю "Золоте перо" − за багаторічну творчу співпрацю. Також у цей період виходять друком збірки "Батьківські пороги", "Крайнебо"(1972, 1975), "Отчие пороги" (Москва, 1975), "Коріння" (Київ, 1978)

                                Григір Тютюнник та Петро Засенко 1973 рік

• Найголовнішим болем письменника було сучасне село. Він одним із перших помітив факт, що держава буквально вимітала з сіл молодь, заманювала її на цілину чи в шахти, пропонуючи найчорнішу роботу

• Григір Тютюнник не був відкритим борцем із радянською владою. До 1962-го писав виключно російською

• Його ніколи не обирали членом правління Спілки, не делегували на письменницькі форуми, йому не раз погрожували виключенням зі Спілки, зняттям із роботи. Ім'я Григора Тютюнника радянська цензура занесла до "чорних списків"

З майбутньою дружиною Марією познайомився в університеті. Вона навчалась на відділенні української філології, а Григір вчився на відділенні російської філології. dovidka.biz.ua Він спочатку говорив і писав російською, але згодом почав писати лише українською. В них народилося двоє синів – Михайло, Василь.

Григір Тютюнник дуже любив свого батька, і після народження першого сина він твердо вирішив, що первісток буде мати ім’я Михайло на честь батька Тютюнника.

• Григір не любив сидіти в Києві, мандрував по дальніх дорогах і селах. Бо там можна було почути справжню українську народну мову.

6 березня 1980 р. Григір Тютюнник покінчив життя самогубством (письменник повісився). Йому було лише 48 років. Зацькований, доведений до розпачу і депресії письменник написав таку передсмертну записку: «Домучуйте когось іншого, а моє, що в мене є, спаліть».